На днях під руку підвернувся довжеленний матеріал про вдячність з часопису по психології. Нашпигований дослідниками і їхніми дослідженнями, думками експертів та анкетуваннями і, як зазвичай, практичними порадами. Що ж воно, вдячність? – запитала себе і в одну мить виникло наступне запитання: а який християнин може про це не знати? Християнство неможливе без любові, але так само годі уявити його без вдячності. Кожна наша Літургія – це насамперед подяка: Отцеві – за Сина, Синові – за Відкуплення, цілій Трійці – за сотворення і любов.
Психологи люди практичні, для них щось або корисне, або ні. Бути вдячним – корисно, це запорука щасливості. Отже, будьмо вдячні щоб бути щасливими! Будьмо. Але як?
